Увага
Цей розділ сайту містить інформацію про лікарські препарати, реклама яких не передбачена законодавством. Інформація даного розділу призначена лише для ознайомлення, має суто науково-інформаційний характер і не повинна розцінюватись в якості Інформації рекламного характеру для широкого кола осіб. Згідно діючого законодавства, доступ до цієї інформації мають лише медичні та фармацевтичні працівники. Підтвердьте, будь ласка, що Ви є медичним або фармацевтичним працівником.

Буденофальк (Budenofalk)

Кортикостероїд першої лінії терапії хвороби Крона.

Форма випуску: капс. тв. з кишково-розч. гран. 3 мг, №50 (5 блістерів по 10 капс.), №100 (10 блістерів по 10капс.) в картонній коробці.

Склад:
Будезонід 3 мг

Фармакотерапевтична група: протизапальні засоби, які застосовуються при захворюваннях кишківника. Кортикостероїди місцевої дії. Код АТС А07Е А06.

Показання: індукція ремісії в пацієнтів з легкою або помірною формою хвороби Крона із залученням клубової та/або висхідної ободової кишки (застосування Буденофальку при хворобі Крона з ураженням верхніх відділів ШКТ є малоефективним). Препарат не має впливу на позакишкові симптоми захворювання (ураження шкіри, очей або суглобів) через його місцеву дію. Колагенозний коліт.

Протипоказання: підвищена чутливість до будесоніду або інших компонентів препарату, кишкові локальні інфекції (бактеріальні, грибкові, амебні, вірусні), ранній дитячий вік (зважаючи на недостатність клінічного досвіду), тяжкі порушення функції печінки (цироз печінки і ознаки портальної гіпертензії, наприклад, на пізній стадії первинного біліарного цирозу).

Взаємодія: оскільки при призначенні Буденофальку можна відзначити підвищену екскрецію калію, дія серцевих глікозидів та салуретиків може посилюватися.
Інгібітори цитохрому Р450, такі як кетоконазол, тролеандоміцин, еритроміцин, циклоспорин, ритонавір, грейпфрутовий сік, можуть посилювати ефект глюкокортикоїду.
Індуктори CYP3A, такі як карбамазепін і рімфапіцин, можуть знижувати як системну, так і місцеву дію будесоніду на слизову оболонку кишківника. Дозування будесоніду потребує корегування.
Субстрати CYP3A, такі як етинілестрадіол, конкурують з будесонідом за метаболізмом. Якщо спорідненість конкуруючого за CYP3A з'єднання більш високе, це може спричинити підвищення концентрації будесоніду в плазмі крові. Якщо будесонід має велику зв'язуючу здатність до CYP3A, у плазмі можуть підвищуватися рівні конкуруючих з'єднань. У таких випадках доза будесоніду або конкуруючої речовини потребує корекції.
У жінок, які приймали естрогени або пероральні контрацептиви, повідомлялося про підвищення концентрацій у плазмі та посилення дії кортикостероїдів. Цієї взаємодії не спостерігалося при застосуванні комбінованих низькодозових пероральних контрацептивів.
Одночасне застосування циметидину та Буденофальку може викликати незначне підвищення рівня останнього в плазмі крові, яке, не має клінічного значення.
Одночасне застосування омепразолу не змінює фармакокінетику Буденофальку.
Не можна виключити потенційної взаємодії з холестираміном й антацидами. При одночасному прийомі з Буденофальком подібна взаємодія може призвести до зниження ефективності препарату, тому дані лікарські засоби не можна приймати одночасно, а тільки з інтервалом не менше 2 год.

Передозування: випадки передозування Буденофальку не описані. Враховуючи властивості будесоніду, передозування з розвитком токсичних проявів малоймовірне.

Умови зберігання: при температурі до 25°С, в недоступному для дітей місці.

Термін придатності: 3 роки.

Категорія відпуску: за рецептом.

Буденофальк капсули тверді з кишечнорозчинними гранулами по 3 мг №50, №100 у блістерах: виробник «Dr. Falk Pharma GmbH» (Німеччина), р. п. № UA/6964/01/01.
Буденофальк піна ректальна 2 мг/доза в герметичних балонах з дозатором: виробник «Dr. Falk Pharma GmbH» (Німеччина), р. п. № UA/6964/02/01.

*Інформація для фахівців медицини і фармації для використання у професійній діяльності. Перед застосуванням ознайомтеся з інструкцією. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Фармакодинаміка

Точний механізм дії будесоніду при лікуванні хвороби Крона не з'ясований. Дані клініко-фармакологічного дослідження та інших контрольованих клінічних досліджень чітко свідчать, що механізм дії будесоніду базується здебільшого на місцевій дії в кишківнику. Будесонід є глюкокортикоїдом з сильною локальною протизапальною дією. У дозах, клінічно еквівалентних дозам системних глюкокортикоїдів, будесонід викликає набагато менше пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи та має менший вплив на маркери запалення.

Буденофальк має дозозалежний вплив на рівень кортизолу в плазмі, який при рекомендованій дозі 3х3 мг будесоніду/день є, достовірно, нижчими, ніж рівнозначні дози системних глюкокортикоїдів.

Буденофальк  негалогенізований ГКС місцевої дії з протизапальними, антиалергічними, антиексудативними та протинабряковими властивостями, зумовленими зниженням вивільнення медіаторів з лаброцитів, базофільних гранулоцитів, а також макрофагів; перерозподілом та інгібуванням міграції клітин запалення і запальної реакції; мембраностабілізуючою дією.

Одним з можливих специфічних механізмів дії будеcоніду (INN - budesonidum) є індукція синтезу певних білків, таких як Макрокортин Інгібуючи фосфоліпазу А2, ці білки впливають на метаболізм арахідонової кислоти і таким чином запобігають утворенню індукторів запалення посередників, таких як лейкотрієни і простагландини. Оскільки процес індукції синтезу білка тривалий, максимальний терапевтичний ефект будесоніду проявляється через деякий час.

Фармакокінетика

Загальні властивості Буденосіду

Поглинання

Біодоступність при пероральному прийомі як у добровольців, так і у пацієнтів з хворобою Крона натще становить близько 9-13%.

Розподіл

Будесонід має високий об'єм розподілу (близько 3 л/кг). Зв'язування з білками плазми становить 85-90%.

Біотрансформація

Будесонід підлягає інтенсивній біотрансформації в печінці (близько 90 до метаболітів з низькою глюкокортикоїдною активністю. Глюкортикостероїдна активність основних метаболітів, 6β-гідроксибудесонід і 16α-гідроксипреднізолон, які утворюються через CYP3A, становить менше 1% від такого будесоніду.

Виведення

Середній період напіввиведення після перорального прийому становить близько 3-4 годин. Середнє значення кліренсу становить близько 10 л/хв.

Специфічні групи пацієнтів (пацієнти з порушеннями функції печінки):
Залежно від типу і тяжкості захворювання печінки метаболізм будесоніду через CYP3A у цих пацієнтів може бути знижений.

Особливості буденосоніду

Поглинання

Завдяки спеціальному кишковорозчинному покриттю гранул, які містяться в твердих капсулах Буденофальку 3мг, поглинання відбувається із затримкою в 2-3 години. У здорових добровольців, як і в пацієнтів з хворобою Крона, пік рівня концентрації будесоніду в плазмі, який дорівнює 1-2 нг/мл, в середньому спостерігається через 5 годин після прийому 1 капсули Буденофальку 3мг перед їжею. Максимальне вивільнення відбувається в термінальному відділі клубової та сліпої кишки, основних ділянках запалення при хворобі Крона.

Вивільнення будесоніду з Буденофальку в пацієнтів з ілеостомою є таким же, як у здорових добровольців або пацієнтів з хворобою Крона, і становить 30-40% вивільненого будесоніду, який знаходиться в ілеостомічному мішку. Це вказує на те, що значна кількість будесоніду з Буденофальку транспортується в нормі до товстої кишки.

Одночасний прийом їжі може затримати прохід шлунково-кишковим трактом приблизно на 2-3 години. У таких випадках лаг  фаза становить близько 6-8 годин, але це не змінює швидкість поглинання.

Специфічні групи пацієнтів (пацієнти з порушеннями функції печінки).

Як було вказано, для пацієнтів з аутоімунним гепатитом системна доступність будесоніду може вирости у пацієнтів з порушенням функції печінки. Як тільки поліпшується функція печінки, нормалізується метаболізм будесоніду.

Системна біодоступність будесоніду є достовірно вищою в пацієнтів з останньою стадією первинного жовчного цирозу (стадія IV ПЖЦ ), ніж на ранніх стадіях цього захворювання (стадія І / ІІ ПЖЦ); площа під кривою залежності концентрації в плазмі від часу була в середньому втричі вищою після повторного прийому 3х3 мг будесоніду на день.

Препарат має високий печінковий кліренс, приблизно відповідний печінковому кровотоку, піддається активному пресистемному метаболізму при первинному проходженні через печінку. Біодоступність після перорального прийому  9-12%. Відносно великий уявний об'єм розподілу свідчить про широке поширення в тканинах організму. Приблизно 88,3 ± 1,5% будесоніду зв'язується з білками плазми крові. Через 96 год. після прийому будесоніду в дозі 500 мкг 45 ± 5% введеної дози екскретується з сечею, 30 ± 3%  з калом.

У таблиці наведені основні параметри фармакокінетики будесоніду в рівноважному стані після перорального застосування 1 капсули Буденофальку 3 рази на добу у пацієнтів з хворобою Крона (інтервал між прийомами 8 год):

Період напіввиведення, год. 4,33±2,13
Кліренс, л/хв. 10,76±8,02
Cmax у плазмі крові, нг/мл 1,55±1,09
Час досягнення Cmax, год. 4,96±1,89

Рекомендований режим дозування - по 1 капсулі (3 мг) 3 рази на добу (вранці, вдень і ввечері). Капсули слід приймати за 30 хв до їжі, ковтаючи їх цілком і запиваючи великою кількістю рідини (наприклад, водою).

При утрудненому ковтанні капсулу можна розкрити і прийняти: гранули з достатньою кількістю води. На ефективність Буденофальку це не впливає.

Тривалість лікування звичайно становить 8 тижнів. Максимальний терапевтичний ефект розвивається, як правило, через 2-4 тижні від початку лікування.

Застосування Буденофальку не можна припиняти раптово, його слід відміняти поступово (знижуючи дозу). Протягом першого тижня дозу слід знизити до двох капсул на добу (вранці та ввечері). Протягом другого тижня потрібно приймати лише 1 капсулу вранці. Після цього лікування можна припинити.

Іноді можуть спостерігати побічні реакції, типові для системних ГКС (кушингоїдні ефекти). Вони залежать від дози, тривалості лікування , одночасного або попереднього застосування інших глюкокортикоїдів та індивідуальної чутливості. Частота глюкокортикоїдних ефектів Буденофальку приблизно в 2 рази нижча, ніж при пероральному прийомі преднізолону в еквівалентних дозах.

Дуже рідко можуть спостерігати такі побічні реакції: алергічна екзантема, червоні стрії, петехії, екхімози, стероїдні акне, уповільнене загоєння ран, контактний дерматит; м'язова слабкість, остеопороз, асептичний некроз кісток (стегна і голівки плечової кістки); глаукома, катаракта; депресія, дратівливість, ейфорія; диспептичні явища, стероїдна виразка дванадцятипалої кишки, панкреатит; синдром Кушинга (місяцеподібна особа, ожиріння тулуба), цукровий діабет, знижена толерантність до глюкози, затримка натрію в організмі і поява набряків, посилена екскреція калію, порушення функції та атрофія кори надниркових залоз, затримка росту в дітей, порушення секреції статевих гормонів (аменорея, гірсутизм, імпотенція); АГ, підвищений ризик розвитку тромбозу, васкуліт (синдром відміни після тривалого прийому); зниження імунітету (підвищений ризик розвитку інфекції).

При заміні системно діючих ГКС Буденофальком, який має переважно місцеву дію, можна відзначити загострення або виникнення позакишкових проявів захворювання (особливо уражень шкіри і суглобів).

Буденофальк може викликати пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи та зниження стресової реактивності.
 

Лікування Буденофальком призводить до більшого зниження системного рівня стероїдів, ніж звичайна терапія пероральними стероїдами. Перехід з терапії іншими стероїдами може спричинити симптоми, пов'язані із змінами рівнів системних стероїдів.

Особливої ​​уваги при призначенні препарату вимагають хворі з туберкульозом, АГ, цукровим діабетом, остеопорозом, виразкою шлунку або дванадцятипалої кишки, глаукомою, катарактою, а також пацієнти з цукровим діабетом або глаукомою в сімейному анамнезі.

Інфекції

Пригнічення реакції - відповіді на запалення та пригнічення імунної системи підвищує сприйнятливість до інфекції та тяжкість її протікання. Клінічні прояви можуть бути атиповими, і серйозні інфекції, такі як сепсис і туберкульоз, можуть маскуватися і досягати розвиненої стадії до того, як вони будуть розпізнані.

На особливу​​увагу заслуговує вітряна віспа, тому що це захворювання може бути важким, а іноді й летальним у пацієнтів з пригніченим імунітетом. Пацієнти, які не хворіли на це захворювання, повинні уникати тісного персонального контакту з хворими на вітряну віспу або оперізувальний лишай (герпес зостер). Якщо пацієнт захворів на вітряну віспу, слід негайно звернутися до лікаря. Показанням є пасивна імунізація імуноглобуліном вітряної віспи для всіх неімунізованих пацієнтів, які приймають системні кортикостероїди або які приймали їх протягом трьох попередніх місяців, якщо вони контактували з вітряною віспою. Імунізацію слід провести протягом 10 днів після контакту з вітряною віспою. Якщо вітряна віспа була підтверджена, хвороба вимагає негайного спеціального лікування.

Відповідні заходи обережності слід провести також при можливій інфекції кору.

Вакцини

Живі вакцини не можна застосовувати особам з порушеннями імунної чутливості. Відповідь антитіл на інші вакцини (інактивовані вакцини) повинна бути мінімальною.

Пацієнти з порушеннями функції печінки слабкої чи помірної тяжкості потребують спостереження.

Виведення Буденофальку 3 мг, а також інших глюкокортикоїдів у пацієнтів з тяжкою печінковою дисфункцією може бути зниженим, а системна біодоступність - збільшеною; отже, цих пацієнтів не можна лікувати будесонідом.

Буденофальк може пригнічувати реакцію гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи на стрес. З цієї причини пацієнтам, у яких було хірургічне втручання або інші стреси, потрібно призначати додатково системні глюкокортикоїди. Одночасного застосування кетоконазолу або інших інгібіторів CYP3A слід уникати, оскільки інгібірування окисного розпаду будесоніду може призвести до підвищення рівня будесоніду в плазмі крові.

Також слід зазначити, що побічні реакції, які виникають при застосуванні системних глюкокортикоїдів, можуть спостерігатися при прийомі більших, ніж рекомендовані, доз.

Пацієнтам з рідкісними спадковими проблемами неперіносимості галактози або фруктози, недостатності лактази, недостатності ізомальтази сахарази або порушеннями поглинання глюкози і галактози не можна застосовувати Буденофальк.

Застосування в період вагітності та годування груддю: досвіду застосування Буденофальку в період вагітності немає. Дослідження на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність. У період вагітності, особливо в I триместр, Буденофальк можна застосовувати тільки при ретельній оцінці співвідношення потенційного ризику та ефекту терапії. У жінок репродуктивного віку перед початком лікування Буденофальком слід вилучити можливу вагітність і протягом лікування необхідно застосовувати відповідні контрацептивні засоби.

Чи проникає будесонід, як інші глюкокортикоїди в грудне молоко,невідомо. Тому протягом лікування Буденофальком 3 мг слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами: Буденофальк не впливає на здатність керувати транспортними засобами та користуватися механізмами. Але, оскільки можливе виникнення деяких побічних реакцій, потрібно бути уважним та оцінювати свій стан перед тим, як керувати транспортом або працювати з механізмами.

Діти: через відсутність на даний час достатнього досвіду застосування Буденофальку в педіатрії не слід застосовувати дітям.

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу
Склад:

  • діючі речовини: будесонід;
  • 1 тверда капсула з кишковорозчинними гранулами містить 3 мг будесоніду;
  • допоміжні речовини: цукрові кульки, лактози моногідрат, повідон К25, метакрилової кислоти метилметакрилату кополімер (1 : 1) = еудрагіт L100, метакрилової кислоти метилметакрилату кополімер (1 : 2) = еудрагіт S100, кополімер метакрилату амонію тип В = еудрагіт RS, кополімер метакрилату амонію тип А = еудрагіт RL, триетилцитрат, тальк, желатин, титану діоксид (Е171), еритрозин (Е 127), заліза оксид червоний (Е172), заліза оксид чорний (Е172), натрію лаурилсульфат.

Лікарська форма. Тверді капсули з кишковорозчинними гранулами.

Основні фізико-хімічні властивості:рожеві капсули (розмір 1), що містять білі круглі гранули.

Фармакотерапевтична група. Протизапальні засоби, що застосовуються при захворюваннях кишечнику. Кортикостероїди місцевої дії. Код АТX А07Е А06.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Точний механізм дії будесоніду при лікуванні хвороби Крона не з’ясований. Дані клініко-фармакологічного дослідження та інших контрольованих клінічних досліджень чітко свідчать, що механізм дії будесоніду базується здебільшого на місцевій дії в кишечнику. Будесонід є глюкокортикоїдом з високою локальною протизапальною дією. В дозах, клінічно еквівалентних дозам системних глюкокортикоїдів, будесонід спричиняє значно менше пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи і має менший вплив на маркери запалення. Буденофальк виявляє дозозалежний вплив на рівень кортизолу у плазмі, який при рекомендованій дозі 3 × 3 мг будесоніду/день є, значно нижчим, ніж рівноефективні дози системних глюкокортикоїдів.

Клінічна ефективність і безпека

Дорослі Клінічне дослідження у пацієнтів з хворобою Крона. У рандомізованому, подвійному сліпому, з подвійною імітацією дослідженні у хворих з хворобою Крона від легкого до помірного ступеня (200 < CDAI < 400), із впливом на термінальний відділ клубової кишки та/або висхідної кишки, ефективність 9 мг будесоніду у вигляді однієї добової дози (9 мг OD) порівнювали з лікуванням будесонідом у дозі 3 мг три рази на день (3 мг TID). Первинною кінцевою точкою ефективності була частка пацієнтів у ремісії (CDAI < 150) на 8-му тижні. Всього 471 пацієнтів були включені в дослідження (повний набір аналізу, ФАС), 439 пацієнтів були відповідно до протоколу (РР) набору аналізу. Там не було жодних значимих розходжень у вихідних характеристиках обох груп лікування. У підтвердження аналізу, 71,3% пацієнтів були в ремісії в 9 мг OD групи і 75,1% в 3 мг TID групи (ПП) (P : 0,01975), що демонстрували не меншу ефективність 9 мг будесоніду OD по відношенню до 3 мг будесоніду TID. Не повідомлялося про серйозні побічні ефекти пов'язані з прийомом препарату.

Діти Клінічні дослідження аутоімунного гепатиту Безпека та ефективність будесоніду вивчалася протягом 6 місяців у 46 педіатричних пацієнтів віком від 9 до 18 років. З метою індукції ремісії 19 пацієнтів отримували будесонід (9 мг) і 27 пацієнтів отримували преднізон (початкова доза 40 мг). Потім пацієнти змінили терапію на відкритий прийом будесоніду протягом 6 місяців. Частка пацієнтів з повною відповіддю (а саме нормалізацією рівня АСТ і АЛТ без стероїдоспецифічних небажаних явищ) була значно меншою в групі пацієнтів ≤ 18 років порівняно з групою дорослих. Однак після подальшого 6-місячного лікування будесонідом відмінності між віковими групами стали значно меншими. Значущих відмінностей між пацієнтами, які спочатку приймали преднізон і будесонід, відносно частки пацієнтів, які досягли повної відповіді, не спостерігалося.

Фармакокінетика. Загальні властивості будесоніду

Поглинання Через специфічне покриття шлунково-стійких гранул препарату Буденофальк, тверді капсули по 3 мг, існує лаг-фаза 2-3 години. Після одноразового прийому однієї кишковорозчинної капсули Буденофальк 3 мг перед їжею, середній максимальний рівень будесоніду в плазмі, що складає 1-2 нг / мл, спостерігався у здорових осіб і у пацієнтів з хворобою Крона приблизно через 5 годин після прийому. Максимальне вивільнення препарату спостерігалося в термінальних відділах клубової і сліпої кишці, основних ділянках запалення при хворобі Крона. Одночасне споживання їжі може затримати проходження препарату через шлунково-кишковий тракт приблизно на 2-3 години. У цьому випадку затримка поглинання становить приблизно 4-6 годин. Це не має впливу на швидкість поглинання.

Розподіл Будесонід має високий об’єм розподілу (близько 3 л/кг). Зв’язування з білками плазми становить 85‒90 %.

Біотрансформація Будесонід підлягає інтенсивній біотрансформації у печінці (близько 90 %) до метаболітів з низькою глюкокортикостероїдною активністю. Глюкокортикостероїдна активність основних метаболітів, 6β-гідроксибудесоніду і 16α-гідроксипреднізолону, які утворюються через CYP3A, становить менше 1 % такої будесоніду.

Виведення Середній період напіввиведення після перорального прийому становить близько 3‒4 годин. Системна доступність у здорових добровольців, а також у пацієнтів із запальними захворюваннями кишечника натщесерце становить близько 9‒13 %. Кліренс будесоніду становить близько 10‒15 л/хв. Лише незначна кількість Будесоніду виводиться нирками.

Специфічні групи пацієнтів (пацієнти з порушеннями функції печінки) Значима доля будесоніду метаболізується в печінці. Системний вплив будесоніду може бути посиленим у пацієнтів з порушенням функції печінки у зв'язку зі зменшенням метаболізму будесоніду під дією CYP3A. Цей ефект залежить від характеру захворювання печінки і ступеня його тяжкості.

Клінічні характеристики.

Показання.

  • Хвороба Крона легкого або помірного ступеня тяжкості з локалізацією у клубовій кишці (частині тонкого кишечнику) та/або висхідній ободовій кишці (частині товстого кишечнику).
  • Колагенозний коліт.
  • Аутоімунний гепатит.

Лікування Буденофальком пацієнтів з хворобою Крона, що поширюється на верхню частину шлунково-кишкового тракту, недоцільне та вважається неефективним. З огляду на місцеву дію препарату Буденофальк навряд чи буде ефективним при позакишкових симптомах хвороби (екстракишкових), наприклад таких, що проявляються на шкірі, очах або суглобах.

Протипоказання. Буденофальк не можна застосовувати при:

  • підвищеній чутливості до будесоніду або до будь-якого компонента препарату;
  • цирозі печінки.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Фармакодинамічні взаємодії.

  • Серцеві глікозиди. Дія глікозидів може потенціюватися дефіцитом калію.
  • Салуретики. Екскреція калію може посилюватись.

Фармакокінетичні взаємодії

  • Цитохром Р450 3А (CYP3A)

Інгібітори CYP3A4, внутрішній прийом кетоконазолу 200 мг один раз на день збільшує концентрацію будесоніду (одноразова доза 3 мг) в плазмі приблизно в 6 разів при одночасному застосуванні. При прийомі кетоконазолу приблизно через 12 годин після будесоніду, концентрація збільшується приблизно в 3 рази. У зв’язку з недостатністю даних щодо рекомендованих доз, слід уникати даної комбінації. Інші потужні інгібітори CYP3A4, такі як ритонавір, ітраконазол, кларитроміцин і грейпфрутовий сік, також можуть викликати помітне збільшення плазмової концентрації будесоніду. Тому слід уникати одночасного застосування.

Індуктори CYP3A, такі як карбамазепін і римфапіцин, можуть знижувати як системну, так і місцеву дію будесоніду на слизову оболонку кишечнику. Дозування будесоніду потребує коригування.

Субстрати CYP3A, такі як етинілестрадіол, конкурують з будесонідом за метаболізм. Якщо спорідненість конкуруючої за CYP3A сполуки вища, це може спричинити підвищення концентрації будесоніду у плазмі крові. Якщо будесонід має більшу зв’язуючу здатність до CYP3A, у плазмі можуть підвищуватися рівні конкуруючих сполук. У таких випадках доза будесоніду або конкуруючої речовини потребує корекції.

У жінок, які приймали естрогени або пероральні контрацептиви, повідомлялося про підвищення концентрацій у плазмі та посилення дії кортикостероїдів. Ці взаємодії не спостерігалися при застосуванні комбінованих низькодозових пероральних контрацептивів. Одночасне застосування циметидину і будесоніду може спричинити деяке, проте клінічно незначне підвищення рівня будесоніду у плазмі. Застосування омепразолу не впливає на фармакокінетику будесоніду. Не можна виключити потенційні взаємодії зі стероїдозв’язуючими смолами, такими як колестирамін та антациди. При одночасному прийомі з Буденофальком такі взаємодії можуть призвести до зменшення ефекту будесоніду. Отже, ці препарати потрібно приймати окремо з інтервалом не менше 2 годин.

Особливості застосування. Лікування Буденофальком супроводжується нижчими системними рівнями стероїдів, ніж звичайна терапія пероральними стероїдами. Перехід з терапії іншими стероїдами може спричинити симптоми, пов’язані зі змінами рівнів системних стероїдів. Особливо ретельного медичного нагляду потребують пацієнти з одним або кількома з таких захворювань: туберкульоз, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, остеопороз, пептична виразка (шлунка або дванадцятипалої кишки), глаукома, катаракта, випадки діабету або глаукоми в сімейному анамнезі. Можуть виникати системні ефекти кортикостероїдів, особливо у разі призначення препарату у високих дозах і протягом тривалих періодів часу. Подібні ефекти можуть включати синдром Кушинга, пригнічення функції надниркових залоз, затримку росту, зниження мінеральної щільності кісткової тканини, катаракту, глаукому і, дуже рідко - широкий спектр психічних/поведінкових розладів.

Інфекції Пригнічення реакції-відповіді на запалення і пригнічення імунної системи підвищує сприйнятливість до інфекції та тяжкість її протікання. Слід ретельно оцінити ризик обтяження бактеріальних, грибкових, амебних і вірусних інфекцій на тлі лікування глюкокортикоїдами. Клінічні прояви можуть бути атиповими, і серйозні інфекції, такі як сепсис і туберкульоз, можуть маскуватися і досягати розвинутої стадії до того, як вони будуть розпізнані.

Вітряна віспа На особливу увагу заслуговує вітряна віспа, тому що це захворювання може бути тяжким, а іноді і летальним у пацієнтів з пригніченим імунітетом. Пацієнти, які не хворіли на це захворювання, повинні уникати тісного персонального контакту з хворими на вітряну віспу або оперізуючий лишай (герпес зостер). У разі якщо такий контакт вже виник, пацієнту слід звернутися за терміновою консультацією до лікаря. Аналогічні рекомендації потрібно надати батькам пацієнта-дитини. Неімунізовані пацієнти, які приймають системні кортикостероїди або приймали їх протягом останніх 3 місяців, після контакту з хворим на оперізуючий герпес потребують пасивної імунізації імуноглобуліном до вірусу оперізуючого герпесу. Пасивну імунізацію потрібно провести впродовж 10 днів після контакту з вітряною віспою. Якщо вітряна віспа була підтверджена, хвороба вимагає негайного спеціального лікування. Прийом кортикостероїдів не слід припиняти, може навіть бути потрібне збільшення їх дози.

Кір У разі контакту з хворим на кір пацієнти з порушеним імунітетом повинні, у разі можливості, отримати ін'єкцію нормального імуноглобуліну якомога раніше після контакту.

Живі вакцини Пацієнтам, які тривалий час приймають кортикостероїди, не слід вводити живі вакцини. Вироблення антитіл у відповідь на інші вакцини може бути знижена.

Пацієнти з розладами функції печінки Виходячи з досвіду, отриманого у пацієнтів з первинним біліарним цирозом (ПБЦ) пізньої стадії, з цирозом печінки, слід очікувати підвищеної системної біодоступності будесоніду у всіх пацієнтів з серйозно порушеною функцією печінки. Однак у пацієнтів з хворобою печінки без цирозу будесонід у денній дозі 9 мг був безпечний і добре переносився. Немає ніяких даних про необхідність особливих рекомендацій щодо дозування для пацієнтів з нециротичними захворюваннями печінки або з незначними порушеннями функції печінки.

Інші Кортикостероїди можуть призвести до пригнічення осі гіпоталамус-гіпофіз-надниркові залози і пригнічувати реакцію на стрес. Пацієнтам, які піддаються хірургічному втручанню або іншим стресам, рекомендується додаткове системне лікування кортикостероїдами. Слід уникати супутнього лікування кетоконазолом або іншими інгібіторами CYP3A. Буденофальк 3 мг містить лактозу і сахарозу. Препарат не слід приймати пацієнтам з рідкісними спадковими станами непереносимості галактози або фруктози, недостатністю сахарази-ізомальтази або мальабсорбцією глюкози-галактози, а також з лактазною недостатністю лаппа або вродженою недостатністю лактази. Пацієнтам з аутоімунним гепатитом слід регулярно контролювати рівень трансаміназ (аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази (АЛТ, АСТ) у сироватці (кожні 2 тижні протягом першого місяця лікування і, як мінімум, через кожні 3 місяці в подальшому) з метою можливої корекції дозування будесоніду. Прийом препарату Буденофальк 3 мг може призвести до позитивних результатів допінг-тестів.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність Буденофальк не можна застосовувати при вагітності, якщо тільки це не є абсолютно необхідним. Дані про вплив перорального прийому будесоніду на вагітність у людини носять обмежений характер. Дані про використання інгаляційного будесоніду великою кількістю вагітних жінок вказують на відсутність негативного впливу, проте максимальна концентрація будесоніду в плазмі, як очікується, при прийомі Буденофальку 3 мг буде вищою в порівнянні з інгаляційним будесонідом. У тварин було показано, що будесонід, як і інші глюкокортикоїди, викликає аномалії розвитку плода. Якою мірою такі явища можуть спостерігатися у людини, встановлено не було. Жінкам репродуктивного віку перед початком лікування Буденофальком слід виключити можливу вагітність і протягом лікування необхідно застосовувати відповідні контрацептивні засоби.

Годування груддю Будесонід виводиться з організму людини з грудним молоком (існують дані по екскреції цього препарату після інгаляційного застосування). Проте значного впливу після прийому Буденофальку 3 мг у межах терапевтичного діапазону на дитину, яку годують таким молоком, не очікується. Рішення про те, чи слід припинити грудне вигодовування або чи перервати прийом Будесоніду або утриматися від терапії, слід приймати з урахуванням користі грудного вигодовування для дитини і користі терапії для жінки.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Буденофальк не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. Але оскільки можливе виникнення деяких побічних ефектів, потрібно бути уважним та оцінювати свій стан перед тим, як керувати транспортним засобом або працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Хвороба Крона Дорослі (від 18 років): Рекомендована добова доза становить по 3 капсули 1 раз на день вранці або по 1 капсулі (що містять 3 мг будесоніду) 3 рази на день (вранці, вдень і увечері), якщо це більш зручно для пацієнта.

Колагенозний коліт Дорослі (від 18 років): Рекомендована добова доза становить 3 капсули 1 раз на день вранці перед сніданком (відповідає добовій дозі 9 мг будесоніду).

Аутоімунний гепатит Дорослі (від 18 років):

Індукція ремісії Для індукції ремісії (тобто для нормалізації підвищеного рівня печінкових ферментів) рекомендована денна доза відповідає 1 твердій капсулі 3 рази на день (вранці, вдень і ввечері, що еквівалентно загальній денній дозі 9 мг будесоніду).

Підтримання ремісії Після досягнення ремісії рекомендована денна доза відповідає 1 твердій капсулі два рази на день (вранці і ввечері, що еквівалентно загальній денній дозі 6 мг будесоніду). Якщо на тлі цього лікування спостерігається підвищення рівня трансаміназ АЛТ та/або АСТ, дозування слід збільшити до 3 капсул на день, як для індукції ремісії (еквівалентно загальній денній дозі 9 мг будесоніду). У пацієнтів, які переносять азатіоприн, будесонід слід комбінувати з цим препаратом з метою підтримання ремісії.

Пацієнти з порушенням функції нирок Специфічні рекомендації щодо дозування для пацієнтів з нирковою недостатністю відсутні.

Пацієнти з порушенням функції печінки Слід дотримуватися обережності щодо пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та помірного ступеня.

Капсули слід приймати перед їдою, ковтаючи їх цілими та запиваючи достатньою кількістю рідини (наприклад склянкою води). Пацієнти, які мають труднощі з ковтанням капсул, можуть відкрити їх і прийняти лише кишковорозчинні гранули з достатньою кількістю рідини. Це не впливатиме на ефективність Буденофальку. Тривалість лікування зазвичай становить 8 тижнів. Як правило, бажаний ефект досягається через 2‒4 тижні. Прийом Буденофальку 3 мг не можна припиняти одразу, а лише поступово знижуючи дозу. Протягом першого тижня дозу слід знизити до двох капсул на добу (вранці та увечері). Протягом другого тижня потрібно приймати лише 1 капсулу вранці. Після цього лікування можна припинити.

Тривалість застосування

Хвороба Крона та колагенозний коліт Типова тривалість лікування становить 8 тижнів. Повний ефект зазвичай досягається після 2‒4 тижнів прийому.

Аутоімунний гепатит Після досягнення ремісії лікування аутоімунного гепатиту слід продовжувати протягом як мінімум 24 місяців. Якщо біохімічна ремісія стабільна і на біопсії печінки не виявляється жодних ознак гострого запалення, лікування можна завершити. Прийом Буденофальку 3 мг не слід припиняти раптово. Препарат необхідно відміняти поступово (повільно знижуючи дозування). Протягом першого тижня дозування потрібно зменшити до 2 твердих капсул на день (по 1 твердій капсулі вранці та ввечері). Протягом другого тижня пацієнт повинен приймати по 1 твердій капсулі на день, тільки вранці. Потім лікування можна припинити.

Діти. Через відсутність на сьогодні достатнього досвіду застосування Буденофальку в педіатрії не слід застосовувати цей препарат дітям до 12 років.

Діти від 12 до 18 років Безпека та ефективність застосування Буденофальку 3 мг дітям віком від 12 до 18 років не встановлена. Доступні на сьогодні дані щодо підлітків (вік 12‒18 років) з аутоімунним гепатитом наведені в розділах «Побічні реакції» і «Фармакодинаміка». Однак рекомендації з дозування відсутні.

Передозування. Дотепер не повідомлялося про випадки передозування Буденофальком. З огляду на властивості Буденофальку 3 мг передозування, яке може призводити до токсичного ураження, малоймовірне.

Побічні реакції. Частоту побічних реакцій оцінювали таким чином:

  • дуже часто: >= 1/10;
  • часто: >= 1/100, < 1/10;
  • нечасто: >= 1/1000, < 1/100;
  • рідко: >= 1/10000, < 1/1000;
  • дуже рідко: < 1/10000, включаючи окремі повідомлення.

Порушення метаболізму. Часто: набряк ніг, синдром Кушинга: наприклад, місяцеподібне обличчя, абдомінальне ожиріння, зниження глюкозотолерантності, цукровий діабет, гіпертензія, затримка натрію, що супроводжується набряками, підвищення екскреції калію, бездіяльність та/або атрофія кори надниркових залоз, червоні стрії, стероїдні вугрі, порушення секреції статевих гормонів (наприклад аменорея, гірсутизм, імпотенція). Дуже рідко: затримка росту у дітей.

Порушення зору Дуже рідко: глаукома, катаракта.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту. Дуже рідко: дискомфорт у ділянці шлунка, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, панкреатит, запор, блювання, нудота.

Порушення з боку імунної системи Часто: збільшення ризику інфекцій.

Порушення з боку скелетно-м’язової системи, сполучної тканини і кісток Часто: біль в суглобах, м’язовий біль, м’язова слабкість та посмикування, остеопороз. Дуже рідко: асептичний некроз кісток (стегно та голівка плечової кістки)

Порушення з боку центральної та периферичної нервової системи Часто: головний біль. Дуже рідко: ідіопатична внутрішньочерепна гіпертензія, включаючи набряк оптичного диску зорового нерву у підлітків.

Психічні порушення Часто: депресія, дратівливість, ейфорія. Дуже рідко: різні психіатричні ефекти або порушення поведінки.

Порушення з боку шкіри і підшкірних тканин Часто: алергічна екзантема, петехії, екхімози, уповільнення загоєння ран, контактний дерматит.

Порушення з боку судинної системи Дуже рідко: артеріальна гіпертензія, підвищення ризику тромбозів, васкуліт (синдром відміни після тривалої терапії).

Загальні порушення та стан в місці введення Дуже рідко: відчуття втоми, слабкість, запаморочення.

Іноді можуть спостерігатись побічні ефекти, типові для системних глюкокортикоїдів. Ці побічні реакції залежать від дозування, тривалості лікування, одночасного або попереднього лікування іншими глюкокортикоїдами та від індивідуальної чутливості. Клінічні дослідження, проведені за участю пацієнтів з хворобою Крона, показали, що частота асоційованих із глюкокортикоїдами побічних ефектів Буденофальку 3 мг становить майже половину від такої, що спостерігається при пероральному прийомі рівноефективних доз преднізолону. При зміні лікування пацієнта з глюкокортикостероїдів системної дії на місцево діючий будесонід можуть повторно виникнути позакишкові прояви (особливо на шкірі і суглобах).

Побічні реакції в рамках клінічних досліджень у пацієнтів з аутоімунним гепатитом У рамках клінічних досліджень за участю пацієнтів з аутоімунним гепатитом небажані явища спостерігалися у 57% зі 102 пацієнтів, які отримували лікування будесонідом (порівняно з 79% зі 105 пацієнтів, які отримували преднізон). Найбільш частими небажаними ефектами, що спостерігалися у пацієнтів, які приймали будесонід, були зміни шкіри (зокрема акне) [23%], ендокринні розлади, такі як синдром Кушинга [16%], шлунково-кишкові розлади [14%], психічні розлади (переважно, коливання настрою) [14%] і головний біль [12%]. За винятком головного болю, ці небажані явища спостерігалися рідше при прийомі будесоніду, ніж при прийомі преднізону. Тип і частота небажаних ефектів у підгрупі пацієнтів дитячого віку були порівняно з аналогічними у дорослих пацієнтів (див. також розділ "Фармакодинаміка").

Термін придатності. 3 роки.

Не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 10 капсул у блістері, по 5 або 10 блістерів у коробці з картону.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Др. Фальк Фарма ГмбХ, Німеччина / Dr. Falk Pharma GmbH, Germany.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності. Ляйненвеберштрассе 5, 79108 Фрайбург, Німеччина / Leinenweberstrasse 5, 79108 Freiburg, Germany.

1

Запитати

To prevent automated spam submissions leave this field empty.