Увага
Цей розділ сайту містить інформацію про лікарські препарати, реклама яких не передбачена законодавством. Інформація даного розділу призначена лише для ознайомлення, має суто науково-інформаційний характер і не повинна розцінюватись в якості Інформації рекламного характеру для широкого кола осіб. Згідно діючого законодавства, доступ до цієї інформації мають лише медичні та фармацевтичні працівники. Підтвердьте, будь ласка, що Ви є медичним або фармацевтичним працівником.

Буденофальк (Budenofalk)

Кортикостероїд першої лінії терапії хвороби Крона.

Форма випуску: капс. тв. з кишково-розч. гран. 3 мг, №50 (5 блістерів по 10 капс.), №100 (10 блістерів по 10капс.) в картонній коробці.

Склад:
Будезонід 3 мг

Фармакотерапевтична група: протизапальні засоби, які застосовуються при захворюваннях кишківника. Кортикостероїди місцевої дії. Код АТС А07Е А06.

Показання: індукція ремісії в пацієнтів з легкою або помірною формою хвороби Крона із залученням клубової та/або висхідної ободової кишки (застосування Буденофальку при хворобі Крона з ураженням верхніх відділів ШКТ є малоефективним). Препарат не має впливу на позакишкові симптоми захворювання (ураження шкіри, очей або суглобів) через його місцеву дію. Колагенозний коліт.

Протипоказання: підвищена чутливість до будесоніду або інших компонентів препарату, кишкові локальні інфекції (бактеріальні, грибкові, амебні, вірусні), ранній дитячий вік (зважаючи на недостатність клінічного досвіду), тяжкі порушення функції печінки (цироз печінки і ознаки портальної гіпертензії, наприклад, на пізній стадії первинного біліарного цирозу).

Взаємодія: оскільки при призначенні Буденофальку можна відзначити підвищену екскрецію калію, дія серцевих глікозидів та салуретиків може посилюватися.
Інгібітори цитохрому Р450, такі як кетоконазол, тролеандоміцин, еритроміцин, циклоспорин, ритонавір, грейпфрутовий сік, можуть посилювати ефект глюкокортикоїду.
Індуктори CYP3A, такі як карбамазепін і рімфапіцин, можуть знижувати як системну, так і місцеву дію будесоніду на слизову оболонку кишківника. Дозування будесоніду потребує корегування.
Субстрати CYP3A, такі як етинілестрадіол, конкурують з будесонідом за метаболізмом. Якщо спорідненість конкуруючого за CYP3A з'єднання більш високе, це може спричинити підвищення концентрації будесоніду в плазмі крові. Якщо будесонід має велику зв'язуючу здатність до CYP3A, у плазмі можуть підвищуватися рівні конкуруючих з'єднань. У таких випадках доза будесоніду або конкуруючої речовини потребує корекції.
У жінок, які приймали естрогени або пероральні контрацептиви, повідомлялося про підвищення концентрацій у плазмі та посилення дії кортикостероїдів. Цієї взаємодії не спостерігалося при застосуванні комбінованих низькодозових пероральних контрацептивів.
Одночасне застосування циметидину та Буденофальку може викликати незначне підвищення рівня останнього в плазмі крові, яке, не має клінічного значення.
Одночасне застосування омепразолу не змінює фармакокінетику Буденофальку.
Не можна виключити потенційної взаємодії з холестираміном й антацидами. При одночасному прийомі з Буденофальком подібна взаємодія може призвести до зниження ефективності препарату, тому дані лікарські засоби не можна приймати одночасно, а тільки з інтервалом не менше 2 год.

Передозування: випадки передозування Буденофальку не описані. Враховуючи властивості будесоніду, передозування з розвитком токсичних проявів малоймовірне.

Умови зберігання: при температурі до 25°С, в недоступному для дітей місці.

Термін придатності: 3 роки.

Категорія відпуску: за рецептом.

Буденофальк капсули тверді з кишечнорозчинними гранулами по 3 мг №50, №100 у блістерах: виробник «Dr. Falk Pharma GmbH» (Німеччина), р. п. № UA/6964/01/01.
Буденофальк піна ректальна 2 мг/доза в герметичних балонах з дозатором: виробник «Dr. Falk Pharma GmbH» (Німеччина), р. п. № UA/6964/02/01.

*Інформація для фахівців медицини і фармації для використання у професійній діяльності. Перед застосуванням ознайомтеся з інструкцією. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Фармакодинаміка

Точний механізм дії будесоніду при лікуванні хвороби Крона не з'ясований. Дані клініко-фармакологічного дослідження та інших контрольованих клінічних досліджень чітко свідчать, що механізм дії будесоніду базується здебільшого на місцевій дії в кишківнику. Будесонід є глюкокортикоїдом з сильною локальною протизапальною дією. У дозах, клінічно еквівалентних дозам системних глюкокортикоїдів, будесонід викликає набагато менше пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи та має менший вплив на маркери запалення.

Буденофальк має дозозалежний вплив на рівень кортизолу в плазмі, який при рекомендованій дозі 3х3 мг будесоніду/день є, достовірно, нижчими, ніж рівнозначні дози системних глюкокортикоїдів.

Буденофальк  негалогенізований ГКС місцевої дії з протизапальними, антиалергічними, антиексудативними та протинабряковими властивостями, зумовленими зниженням вивільнення медіаторів з лаброцитів, базофільних гранулоцитів, а також макрофагів; перерозподілом та інгібуванням міграції клітин запалення і запальної реакції; мембраностабілізуючою дією.

Одним з можливих специфічних механізмів дії будеcоніду (INN - budesonidum) є індукція синтезу певних білків, таких як Макрокортин Інгібуючи фосфоліпазу А2, ці білки впливають на метаболізм арахідонової кислоти і таким чином запобігають утворенню індукторів запалення посередників, таких як лейкотрієни і простагландини. Оскільки процес індукції синтезу білка тривалий, максимальний терапевтичний ефект будесоніду проявляється через деякий час.

Фармакокінетика

Загальні властивості Буденосіду

Поглинання

Біодоступність при пероральному прийомі як у добровольців, так і у пацієнтів з хворобою Крона натще становить близько 9-13%.

Розподіл

Будесонід має високий об'єм розподілу (близько 3 л/кг). Зв'язування з білками плазми становить 85-90%.

Біотрансформація

Будесонід підлягає інтенсивній біотрансформації в печінці (близько 90 до метаболітів з низькою глюкокортикоїдною активністю. Глюкортикостероїдна активність основних метаболітів, 6β-гідроксибудесонід і 16α-гідроксипреднізолон, які утворюються через CYP3A, становить менше 1% від такого будесоніду.

Виведення

Середній період напіввиведення після перорального прийому становить близько 3-4 годин. Середнє значення кліренсу становить близько 10 л/хв.

Специфічні групи пацієнтів (пацієнти з порушеннями функції печінки):
Залежно від типу і тяжкості захворювання печінки метаболізм будесоніду через CYP3A у цих пацієнтів може бути знижений.

Особливості буденосоніду

Поглинання

Завдяки спеціальному кишковорозчинному покриттю гранул, які містяться в твердих капсулах Буденофальку 3мг, поглинання відбувається із затримкою в 2-3 години. У здорових добровольців, як і в пацієнтів з хворобою Крона, пік рівня концентрації будесоніду в плазмі, який дорівнює 1-2 нг/мл, в середньому спостерігається через 5 годин після прийому 1 капсули Буденофальку 3мг перед їжею. Максимальне вивільнення відбувається в термінальному відділі клубової та сліпої кишки, основних ділянках запалення при хворобі Крона.

Вивільнення будесоніду з Буденофальку в пацієнтів з ілеостомою є таким же, як у здорових добровольців або пацієнтів з хворобою Крона, і становить 30-40% вивільненого будесоніду, який знаходиться в ілеостомічному мішку. Це вказує на те, що значна кількість будесоніду з Буденофальку транспортується в нормі до товстої кишки.

Одночасний прийом їжі може затримати прохід шлунково-кишковим трактом приблизно на 2-3 години. У таких випадках лаг  фаза становить близько 6-8 годин, але це не змінює швидкість поглинання.

Специфічні групи пацієнтів (пацієнти з порушеннями функції печінки).

Як було вказано, для пацієнтів з аутоімунним гепатитом системна доступність будесоніду може вирости у пацієнтів з порушенням функції печінки. Як тільки поліпшується функція печінки, нормалізується метаболізм будесоніду.

Системна біодоступність будесоніду є достовірно вищою в пацієнтів з останньою стадією первинного жовчного цирозу (стадія IV ПЖЦ ), ніж на ранніх стадіях цього захворювання (стадія І / ІІ ПЖЦ); площа під кривою залежності концентрації в плазмі від часу була в середньому втричі вищою після повторного прийому 3х3 мг будесоніду на день.

Препарат має високий печінковий кліренс, приблизно відповідний печінковому кровотоку, піддається активному пресистемному метаболізму при первинному проходженні через печінку. Біодоступність після перорального прийому  9-12%. Відносно великий уявний об'єм розподілу свідчить про широке поширення в тканинах організму. Приблизно 88,3 ± 1,5% будесоніду зв'язується з білками плазми крові. Через 96 год. після прийому будесоніду в дозі 500 мкг 45 ± 5% введеної дози екскретується з сечею, 30 ± 3%  з калом.

У таблиці наведені основні параметри фармакокінетики будесоніду в рівноважному стані після перорального застосування 1 капсули Буденофальку 3 рази на добу у пацієнтів з хворобою Крона (інтервал між прийомами 8 год):

Період напіввиведення, год. 4,33±2,13
Кліренс, л/хв. 10,76±8,02
Cmax у плазмі крові, нг/мл 1,55±1,09
Час досягнення Cmax, год. 4,96±1,89

Рекомендований режим дозування - по 1 капсулі (3 мг) 3 рази на добу (вранці, вдень і ввечері). Капсули слід приймати за 30 хв до їжі, ковтаючи їх цілком і запиваючи великою кількістю рідини (наприклад, водою).

При утрудненому ковтанні капсулу можна розкрити і прийняти: гранули з достатньою кількістю води. На ефективність Буденофальку це не впливає.

Тривалість лікування звичайно становить 8 тижнів. Максимальний терапевтичний ефект розвивається, як правило, через 2-4 тижні від початку лікування.

Застосування Буденофальку не можна припиняти раптово, його слід відміняти поступово (знижуючи дозу). Протягом першого тижня дозу слід знизити до двох капсул на добу (вранці та ввечері). Протягом другого тижня потрібно приймати лише 1 капсулу вранці. Після цього лікування можна припинити.

Іноді можуть спостерігати побічні реакції, типові для системних ГКС (кушингоїдні ефекти). Вони залежать від дози, тривалості лікування , одночасного або попереднього застосування інших глюкокортикоїдів та індивідуальної чутливості. Частота глюкокортикоїдних ефектів Буденофальку приблизно в 2 рази нижча, ніж при пероральному прийомі преднізолону в еквівалентних дозах.

Дуже рідко можуть спостерігати такі побічні реакції: алергічна екзантема, червоні стрії, петехії, екхімози, стероїдні акне, уповільнене загоєння ран, контактний дерматит; м'язова слабкість, остеопороз, асептичний некроз кісток (стегна і голівки плечової кістки); глаукома, катаракта; депресія, дратівливість, ейфорія; диспептичні явища, стероїдна виразка дванадцятипалої кишки, панкреатит; синдром Кушинга (місяцеподібна особа, ожиріння тулуба), цукровий діабет, знижена толерантність до глюкози, затримка натрію в організмі і поява набряків, посилена екскреція калію, порушення функції та атрофія кори надниркових залоз, затримка росту в дітей, порушення секреції статевих гормонів (аменорея, гірсутизм, імпотенція); АГ, підвищений ризик розвитку тромбозу, васкуліт (синдром відміни після тривалого прийому); зниження імунітету (підвищений ризик розвитку інфекції).

При заміні системно діючих ГКС Буденофальком, який має переважно місцеву дію, можна відзначити загострення або виникнення позакишкових проявів захворювання (особливо уражень шкіри і суглобів).

Буденофальк може викликати пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи та зниження стресової реактивності.
 

Лікування Буденофальком призводить до більшого зниження системного рівня стероїдів, ніж звичайна терапія пероральними стероїдами. Перехід з терапії іншими стероїдами може спричинити симптоми, пов'язані із змінами рівнів системних стероїдів.

Особливої ​​уваги при призначенні препарату вимагають хворі з туберкульозом, АГ, цукровим діабетом, остеопорозом, виразкою шлунку або дванадцятипалої кишки, глаукомою, катарактою, а також пацієнти з цукровим діабетом або глаукомою в сімейному анамнезі.

Інфекції

Пригнічення реакції - відповіді на запалення та пригнічення імунної системи підвищує сприйнятливість до інфекції та тяжкість її протікання. Клінічні прояви можуть бути атиповими, і серйозні інфекції, такі як сепсис і туберкульоз, можуть маскуватися і досягати розвиненої стадії до того, як вони будуть розпізнані.

На особливу​​увагу заслуговує вітряна віспа, тому що це захворювання може бути важким, а іноді й летальним у пацієнтів з пригніченим імунітетом. Пацієнти, які не хворіли на це захворювання, повинні уникати тісного персонального контакту з хворими на вітряну віспу або оперізувальний лишай (герпес зостер). Якщо пацієнт захворів на вітряну віспу, слід негайно звернутися до лікаря. Показанням є пасивна імунізація імуноглобуліном вітряної віспи для всіх неімунізованих пацієнтів, які приймають системні кортикостероїди або які приймали їх протягом трьох попередніх місяців, якщо вони контактували з вітряною віспою. Імунізацію слід провести протягом 10 днів після контакту з вітряною віспою. Якщо вітряна віспа була підтверджена, хвороба вимагає негайного спеціального лікування.

Відповідні заходи обережності слід провести також при можливій інфекції кору.

Вакцини

Живі вакцини не можна застосовувати особам з порушеннями імунної чутливості. Відповідь антитіл на інші вакцини (інактивовані вакцини) повинна бути мінімальною.

Пацієнти з порушеннями функції печінки слабкої чи помірної тяжкості потребують спостереження.

Виведення Буденофальку 3 мг, а також інших глюкокортикоїдів у пацієнтів з тяжкою печінковою дисфункцією може бути зниженим, а системна біодоступність - збільшеною; отже, цих пацієнтів не можна лікувати будесонідом.

Буденофальк може пригнічувати реакцію гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи на стрес. З цієї причини пацієнтам, у яких було хірургічне втручання або інші стреси, потрібно призначати додатково системні глюкокортикоїди. Одночасного застосування кетоконазолу або інших інгібіторів CYP3A слід уникати, оскільки інгібірування окисного розпаду будесоніду може призвести до підвищення рівня будесоніду в плазмі крові.

Також слід зазначити, що побічні реакції, які виникають при застосуванні системних глюкокортикоїдів, можуть спостерігатися при прийомі більших, ніж рекомендовані, доз.

Пацієнтам з рідкісними спадковими проблемами неперіносимості галактози або фруктози, недостатності лактази, недостатності ізомальтази сахарази або порушеннями поглинання глюкози і галактози не можна застосовувати Буденофальк.

Застосування в період вагітності та годування груддю: досвіду застосування Буденофальку в період вагітності немає. Дослідження на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність. У період вагітності, особливо в I триместр, Буденофальк можна застосовувати тільки при ретельній оцінці співвідношення потенційного ризику та ефекту терапії. У жінок репродуктивного віку перед початком лікування Буденофальком слід вилучити можливу вагітність і протягом лікування необхідно застосовувати відповідні контрацептивні засоби.

Чи проникає будесонід, як інші глюкокортикоїди в грудне молоко,невідомо. Тому протягом лікування Буденофальком 3 мг слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами: Буденофальк не впливає на здатність керувати транспортними засобами та користуватися механізмами. Але, оскільки можливе виникнення деяких побічних реакцій, потрібно бути уважним та оцінювати свій стан перед тим, як керувати транспортом або працювати з механізмами.

Діти: через відсутність на даний час достатнього досвіду застосування Буденофальку в педіатрії не слід застосовувати дітям.

1

Запитати

To prevent automated spam submissions leave this field empty.